Імплантація All-on-4 або All-on-6: що краще вибрати

Повна втрата зубів або їх руйнування — це не лише естетичний дискомфорт, а й серйозна проблема для травлення, зміни пропорцій обличчя та поступової атрофії щелепної кістки. Класична імплантація, коли замість кожного втраченого кореня встановлюють окремий імплант, у разі повної адентії вимагає тривалого часу, значних фінансових витрат та складних кісткових пластик.

Сучасна стоматологія пропонує ефективну альтернативу — протоколи негайного навантаження All-on-4 та All-on-6. Вони дозволяють відновити увесь зубний ряд за декілька днів за допомогою незнімного протеза, що фіксується лише на 4 або 6 опорних імплантах. Проте перед пацієнтами постає важливе питання: який саме протокол обрати та в чому їхня фундаментальна різниця?

Що таке імплантація All-on-4

Метод All-on-4 розроблений для відновлення зубного ряду при легкій або помірній атрофії кісткової тканини. Конструкція спирається на чотири титанові штифти:

• Два передні імпланти встановлюються вертикально у фронтальній зоні, де кістка зазвичай зберігає достатню щільність.
• Два бічні імпланти вживляються у жувальних ділянках під кутом від 30 до 45 градусів. Це дозволяє безпечно оминути гайморові пазухи на верхній щелепі та нижньощелепний нерв на нижній.

Завдяки кутовому розташуванню збільшується площа контакту штучного кореня з кісткою, що забезпечує високу первинну стабільність. На імпланти одразу встановлюють тимчасовий незнімний протез, яким можна жувати м’яку їжу вже в перші дні після операції.

Особливості протоколу All-on-6

Імплантація All-on-6 є логічним розвитком та вдосконаленням технології All-on-4. Головна відмінність полягає в додаванні двох додаткових імплантів у жувальній зоні.

Опори розподіляються наступним чином: два імпланти у передньому відділі та по два з кожного боку в бічних ділянках. Це створює рівномірний розподіл жувального тиску по всій щелепній дузі.

Метод All-on-6 застосовується при середній та вираженій атрофії кісткової тканини, коли потрібна підвищена фіксація, а також у пацієнтів із сильними жувальними м’язами або бруксизмом (мимовільним скреготінням зубами).

Головні відмінності між All-on-4 та All-on-6

Хоча обидва методи мають схожу філософію, між ними є суттєві відмінності, які визначають вибір клінічного рішення:

• Розподіл навантаження: При All-on-6 тиск під час жування розподіляється на 6 точок опори, що зменшує навантаження на кожен окремий імплант та знижує ризик мікрорухливості.
• Довжина та міцність протеза: На 4 імплантах зазвичай встановлюють протез із 10–12 штучних зубів. На 6 імплантах можна повноцінно відновити повну дугу з 14 зубів, включаючи другі моляри.
• Вимоги до об’єму кістки: All-on-4 частіше вдається реалізувати без додаткової кісткової пластики. All-on-6 вимагає достатнього об’єму кістки в бічних ділянках для встановлення двох додаткових штифтів.
• Вартість лікування: Протокол All-on-4 виходить економічнішим через меншу кількість імплантів та мульти-юніт абатментів.

Порівняння методів імплантації

Що краще вибрати: критерії прийняття рішення

Остаточний вибір між All-on-4 та All-on-6 не робиться за суб’єктивним бажанням пацієнта. Рішення приймає лікар-імплантолог на основі 3D-комп’ютерної томографії (КТ), оцінки щільності кістки та анатомічних особливостей щелепи.

Коли краще обрати All-on-4:

• При легкій або помірній втраті кісткової тканини.
• При обмеженому бюджеті на відновлення зубів.
• У пацієнтів з невеликим розміром щелепи.
• При відсутності вираженого гіпертонусу жувальних м’язів.

Коли рекомендується All-on-6:

• При вираженій атрофії кісткової тканини в бічних відділах.
• При широкій щелепі, де важливо відновити повноцінні 14 зубів.
• При високому жувальному навантаженні або бруксизмі.
• Для пацієнтів, яким важливий максимальний запас міцності та довговічності конструкції.

FAQ

Чи можна перейти з All-on-4 на All-on-6 пізніше?

Технічно це можливо, проте вимагає додаткового хірургічного втручання та виготовлення нового протеза. Саме тому ретельна 3D-діагностика перед початком лікування дозволяє одразу обрати оптимальний варіант.

Скільки служить незнімний протез при таких протоколах?

Самі імпланти при належному догляді та регулярній професійній гігієні служать пожиттєво. Тимчасовий адаптаційний протез встановлюють на 3–6 місяців, після чого його замінюють на постійний (із диоксиду цирконію або металокераміки), термін служби якого становить 10–20 років.

Чи відчуватиметься біль під час та після операції?

Усі маніпуляції проводяться під ефективною місцевою анестезією або у стані медикаментозного сну (седації). Післяопераційний дискомфорт та легкий набряк легко контролюються звичайними знеболювальними препаратами протягом 3–5 днів.

Чи потрібна спеціальна дієта після встановлення протеза?

Перші 2–3 місяці, поки триває процес приживлення імплантів (остеоінтеграція), рекомендується м’яка дієта без надмірного навантаження. Після встановлення постійного протеза пацієнт повертається до повноцінного раціону.