Кісткова пластика перед імплантацією: коли не обійтися

Якщо лікар після огляду і знімка сказав, що для встановлення імпланта спочатку потрібна кісткова пластика перед імплантацією — це не ускладнення, а необхідний етап підготовки. Без достатнього обсягу кістки імплант просто не зможе триматися стабільно. У цій статті розберемо, чому виникає дефіцит кісткової тканини, в яких випадках без пластики дійсно не обійтися і які методи відновлення застосовують сьогодні.

Що таке кісткова пластика щелепи

Кісткова пластика — це хірургічна процедура, під час якої обсяг і щільність кісткової тканини щелепи збільшують до рівня, достатнього для надійної фіксації імпланта. Імплант тримається в кістці подібно до кореня природного зуба, тому йому потрібна опора певної висоти і ширини. Якщо кістки замало, імплант або взагалі не приживеться, або з часом почне розхитуватися.

Пластику проводять з використанням власного кісткового матеріалу пацієнта, донорського чи синтетичного матеріалу — конкретний вибір залежить від обсягу дефіциту та зони щелепи.

Чому виникає дефіцит кісткової тканини

Найчастіша причина — атрофія кістки після видалення зуба. Якщо на місці видаленого зуба довгий час не було навантаження, кісткова тканина поступово зменшується в обсязі — це природний процес, який прискорюється з кожним роком.

Інші причини дефіциту кістки:

• тривале носіння знімного протеза, який не дає навантаження на кістку природним чином;
• запальні процеси — пародонтит чи хронічний періодонтит, які руйнують кісткову тканину навколо зуба;
• травми щелепи;
• вроджені анатомічні особливості будови щелепи, зокрема близьке розташування гайморової пазухи у верхній щелепі.

Коли кісткова пластика перед імплантацією справді необхідна

Не кожна імплантація потребує додаткової підготовки кістки. Лікар ухвалює рішення на основі комп’ютерної томографії, яка показує точний обсяг і щільність кісткової тканини в зоні майбутнього імпланта.

Кісткова пластика перед імплантацією зазвичай потрібна в таких ситуаціях:

• зуб видалили більше року тому, і кістка встигла помітно атрофуватися;
• у верхній щелепі імплант планують у зоні, близькій до гайморової пазухи;
• товщина кісткового гребеня менша за мінімально необхідну для обраної моделі імпланта;
• є наслідки перенесеного пародонтиту з втратою кісткової тканини;
• пацієнт довгий час користувався знімним протезом.

⚠️ Важливо: остаточне рішення про потребу в кістковій пластиці приймають тільки після 3D-діагностики. На звичайному панорамному знімку точний обсяг кістки оцінити неможливо.

Методи кісткової пластики

Метод підбирають індивідуально залежно від зони щелепи та обсягу дефіциту.

Синус-ліфтинг. Застосовують у бічних відділах верхньої щелепи, коли кісткова тканина недостатньо висока через близькість гайморової пазухи. Дно пазухи обережно піднімають і заповнюють простір кістковим матеріалом.

Направлена кісткова регенерація. Кістковий матеріал вкривають спеціальною мембраною, яка захищає ділянку від проростання м’яких тканин і дає кістці рости в потрібному напрямку.

Аутотрансплантація. Використовують невеликий фрагмент власної кістки пацієнта, взятий з іншої ділянки щелепи. Такий матеріал приживається найбільш передбачувано.

Кісткові блоки. Застосовують при значному дефіциті обсягу — блок кісткового матеріалу фіксують у потрібній зоні гвинтами, після чого він поступово інтегрується з власною кісткою.

Як проходить процедура

Кісткову пластику проводять під місцевою анестезією — пацієнт не відчуває болю під час втручання. Лікар робить невеликий розріз, готує ділянку, вносить кістковий матеріал і за потреби фіксує мембрану чи блок, після чого ушиває тканину. Тривалість процедури залежить від обсягу роботи — зазвичай від 40 хвилин до 1,5 години.

Після процедури можливий помірний набряк і легкий дискомфорт у перші дні — це нормальна реакція тканин, яка минає самостійно. Лікар призначає рекомендації щодо догляду за ділянкою та обмеження навантаження на перший час.

Протипоказання до кісткової пластики

Як і будь-яке хірургічне втручання, кісткова пластика має протипоказання:

• гострі запальні процеси в порожнині рота на момент звернення;
• некомпенсовані системні захворювання, зокрема тяжкі форми діабету;
• порушення згортання крові;
• деякі онкологічні захворювання в активній стадії;
• період вагітності — у частині випадків процедуру переносять на пізніший термін.

Повний перелік протипоказань лікар визначає індивідуально під час консультації та за результатами обстеження.

Терміни: скільки чекати перед імплантацією

Після кісткової пластики потрібен період, протягом якого внесений матеріал інтегрується з власною кісткою пацієнта. Залежно від методу та обсягу втручання цей термін триває від кількох місяців до півроку. У деяких випадках, коли дефіцит кістки незначний, імплантацію проводять одночасно з кістковою пластикою — рішення приймає лікар індивідуально.